Калькулятор концентрації ДНК

Вступ

Калькулятор концентрації ДНК є важливим інструментом для молекулярних біологів, генетиків та лабораторних техніків, які потребують точного визначення концентрації ДНК у своїх зразках. Вимірювання концентрації ДНК є фундаментальною процедурою в лабораторіях молекулярної біології, що слугує критично важливим етапом контролю якості перед тим, як перейти до подальших застосувань, таких як ПЛР, секвенування, клонування та інші молекулярні техніки. Цей калькулятор використовує спектрофотометричні принципи для розрахунку концентрації ДНК на основі УФ-абсорбції при 260 нм (A260), застосовуючи стандартний коефіцієнт перетворення та враховуючи будь-яке розведення оригінального зразка.

Наш зручний калькулятор спрощує процес визначення як концентрації (нг/μЛ), так і загальної кількості ДНК у вашому зразку, усуваючи необхідність у ручних розрахунках і зменшуючи ризик математичних помилок. Чи готуєте ви зразки для секвенування наступного покоління, кількісно оцінюєте підготовки плазмід або оцінюєте вихід екстракції геномної ДНК, цей інструмент надає швидкі та надійні результати для підтримки ваших досліджень і діагностичних робочих процесів.

Як розраховується концентрація ДНК

Основний принцип

Розрахунок концентрації ДНК ґрунтується на законі Бера-Ламберта, який стверджує, що абсорбція розчину прямо пропорційна концентрації абсорбуючого виду в розчині та довжині світлового шляху через розчин. Для дволанцюгової ДНК абсорбція 1.0 при 260 нм (A260) у кюветі з довжиною 1 см відповідає концентрації приблизно 50 нг/μЛ.

Формула

Концентрація ДНК розраховується за наступною формулою:

$\text{Концентрація ДНК (нг/μЛ)} = A_{260} \times 50 \times \text{Коефіцієнт розведення}$

Де:

• A260 - це показник абсорбції при 260 нм
• 50 - це стандартний коефіцієнт перетворення для дволанцюгової ДНК (50 нг/μЛ для A260 = 1.0)
• Коефіцієнт розведення - це коефіцієнт, на який оригінальний зразок був розведений для вимірювання

Загальна кількість ДНК у зразку може бути розрахована за формулою:

$\text{Загальна ДНК (мкг)} = \frac{\text{Концентрація (нг/μЛ)} \times \text{Об'єм (μЛ)}}{1000}$

Розуміння змінних

1. Абсорбція при 260 нм (A260):

   • Це вимірювання того, скільки УФ-світла при довжині хвилі 260 нм абсорбує зразок ДНК
   • Нуклеотиди ДНК (особливо азотисті основи) абсорбують УФ-світло з піковою абсорбцією при 260 нм
   • Чим вища абсорбція, тим більше ДНК присутнє в розчині

2. Коефіцієнт перетворення (50):

   • Стандартний коефіцієнт перетворення 50 нг/μЛ є специфічним для дволанцюгової ДНК
   • Для однониткової ДНК коефіцієнт становить 33 нг/μЛ
   • Для РНК коефіцієнт становить 40 нг/μЛ
   • Для олігонуклеотидів коефіцієнт варіює залежно від послідовності

3. Коефіцієнт розведення:

   • Якщо зразок був розведений перед вимірюванням (наприклад, 1 частина зразка до 9 частин буфера = коефіцієнт розведення 10)
   • Розраховується як: (Об'єм зразка + Об'єм розчинника) ÷ Об'єм зразка
   • Використовується для визначення концентрації в оригінальному, нерозведеному зразку

4. Об'єм:

   • Загальний об'єм вашого розчину ДНК в мікролітрах (μЛ)
   • Використовується для розрахунку загальної кількості ДНК у зразку

Як користуватися цим калькулятором

Дотримуйтесь цих кроків, щоб точно визначити концентрацію вашої ДНК:

1. Підготуйте свій зразок:

   • Переконайтеся, що ваш зразок ДНК правильно розчинений і змішаний
   • Якщо очікувана концентрація висока, підготуйте розведення, щоб забезпечити, що показник потрапляє в лінійний діапазон (зазвичай A260 між 0.1 і 1.0)

2. Виміряйте абсорбцію:

   • Використовуйте спектрофотометр або пристрій NanoDrop для вимірювання абсорбції при 260 нм
   • Також виміряйте абсорбцію при 280 нм для оцінки чистоти (співвідношення A260/A280)
   • Використовуйте той самий буфер, який використовувався для розчинення/розведення вашої ДНК, як еталон для нуля

3. Введіть значення в калькулятор:

   • Введіть виміряне значення A260 у поле "Абсорбція при 260 нм"
   • Введіть загальний об'єм вашого розчину ДНК в мікролітрах
   • Введіть коефіцієнт розведення (використовуйте 1, якщо розведення не було зроблено)

4. Інтерпретуйте результати:

   • Калькулятор відобразить концентрацію ДНК в нг/μЛ
   • Загальна кількість ДНК у зразку буде показана в мкг
   • Використовуйте ці значення, щоб визначити відповідний об'єм, необхідний для подальших застосувань

5. Оцініть чистоту ДНК (якщо A280 була виміряна):

   • Співвідношення A260/A280 близько 1.8 вказує на чисту ДНК
   • Нижчі співвідношення можуть вказувати на забруднення білками
   • Вищі співвідношення можуть свідчити про забруднення РНК

Сфери використання

Вимірювання концентрації ДНК є критично важливим у численних застосуваннях молекулярної біології та біотехнології:

Молекулярне клонування

Перед лігуванням фрагментів ДНК у вектори знання точної концентрації дозволяє дослідникам розрахувати оптимальне співвідношення вставки до вектора, максимізуючи ефективність трансформації. Наприклад, співвідношення 3:1 молекули вставки до вектора часто дає найкращі результати, що вимагає точних вимірювань концентрації обох компонентів.

ПЛР та qPCR

ПЛР-реакції зазвичай потребують 1-10 нг шаблонної ДНК для оптимального ампліфікації. Занадто мала кількість ДНК може призвести до невдачі ампліфікації, тоді як занадто велика може інгібувати реакцію. Для кількісної ПЛР (qPCR) навіть більш точна кількість ДНК є необхідною для забезпечення точних стандартних кривих і надійної кількісної оцінки.

Секвенування наступного покоління (NGS)

Протоколи підготовки бібліотек NGS вказують точні обсяги ДНК, які зазвичай становлять від 1 до 500 нг залежно від платформи та застосування. Точне вимірювання концентрації є важливим для успішної підготовки бібліотек і збалансованого представлення зразків у мультиплексних секвенувальних запусках.

Експерименти трансфекції

При введенні ДНК у еукаріотичні клітини оптимальна кількість ДНК варіює залежно від типу клітин та методу трансфекції. Зазвичай використовують 0.5-5 мкг плазмідної ДНК на кожну ячейку в форматі 6-ямкової пластини, що вимагає точного вимірювання концентрації для стандартизації експериментів.

Судово-медична аналіз ДНК

У судово-медичних застосуваннях зразки ДНК часто є обмеженими та цінними. Точне кількісне визначення дозволяє судово-медичним науковцям визначити, чи достатньо ДНК для профілювання, та стандартизувати кількість ДНК, що використовується в подальших аналізах.

Перетворення ДНК за допомогою обмежувальних ферментів

Обмежувальні ферменти мають специфічні одиниці активності, визначені на мкг ДНК. Знання точної концентрації ДНК дозволяє забезпечити правильні співвідношення ферментів до ДНК, що гарантує повну переробку без зіркової активності (неселективного розрізання).

Альтернативи спектрофотометричному вимірюванню

Хоча УФ-спектрофотометрія є найпоширенішим методом для кількісного визначення ДНК, існує кілька альтернатив:

1. Флуорометричні методи:

   • Флуоресцентні барвники, такі як PicoGreen, Qubit і SYBR Green, специфічно зв'язуються з дволанцюговою ДНК
   • Більш чутливі, ніж спектрофотометрія (можуть виявити до 25 пг/мЛ)
   • Менш підлягають впливу забруднювачів, таких як білки, РНК або вільні нуклеотиди
   • Потребують флуориметра та специфічних реагентів

2. Агарозний гель-електрофорез:

   • ДНК можна кількісно визначити, порівнюючи інтенсивність смуг зі стандартами відомої концентрації
   • Одночасно надає інформацію про розмір та цілісність ДНК
   • Менш точний, ніж спектрофотометричні чи флуорометричні методи
   • Часозатратний, але корисний для візуального підтвердження

3. Справжня ПЛР:

   • Дуже чутливий метод для кількісного визначення специфічних послідовностей ДНК
   • Може виявити надзвичайно низькі концентрації (до кількох копій)
   • Потребує специфічних праймерів і більш складного обладнання
   • Використовується, коли необхідна кількісна оцінка специфічної послідовності

4. Цифрова ПЛР:

   • Абсолютне кількісне визначення без стандартних кривих
   • Надзвичайно точна для цілей з низькою концентрацією
   • Дорога та потребує спеціалізованого обладнання
   • Використовується для виявлення рідкісних мутацій та аналізу варіацій кількості копій

Історія вимірювання концентрації ДНК

Здатність точно вимірювати концентрацію ДНК значно еволюціонувала разом із розвитком молекулярної біології:

Ранні методи (1950-ті - 1960-ті)

Після відкриття структури ДНК Уотсоном і Криком у 1953 році вчені почали розробляти методи ізоляції та кількісного визначення ДНК. Ранні підходи спиралися на колориметричні аналізи, такі як реакція дифенілаламіна, яка виробляла синій колір при реакції з дезоксирибозою в ДНК. Ці методи були відносно нечутливими та схильними до завад.

Ера спектрофотометрії (1970-ті)

Застосування УФ-спектрофотометрії для кількісного визначення нуклеїнових кислот стало широковідомим у 1970-х роках. Вчені виявили, що ДНК абсорбує УФ-світло з максимумом при 260 нм, і що зв'язок між абсорбцією та концентрацією є лінійним у певному діапазоні. Стандартний коефіцієнт перетворення 50 нг/μЛ для дволанцюгової ДНК при A260 = 1.0 був встановлений у цей період.

Флуорометрична революція (1980-ті - 1990-ті)

Розробка специфічних для ДНК флуоресцентних барвників у 1980-х і 1990-х роках революціонізувала кількісне визначення ДНК, особливо для розведених зразків. Барвники Гохста та пізніше PicoGreen дозволили виявити значно більшу чутливість, ніж це було можливо зі спектрофотометрією. Ці методи стали особливо важливими з появою ПЛР, яка часто вимагала точного кількісного визначення незначних кількостей ДНК.

Сучасна ера (2000-і - теперішній час)

Введення мікровольтових спектрофотометрів, таких як NanoDrop, на початку 2000-х років трансформувало рутинне кількісне визначення ДНК, вимагаючи лише 0.5-2 μL зразка. Ця технологія усунула необхідність у розведеннях і кюветах, роблячи процес швидшим і зручнішим.

Сьогодні передові техніки, такі як цифрова ПЛР і секвенування наступного покоління, ще більше розширили межі кількісного визначення ДНК, дозволяючи абсолютне кількісне визначення специфічних послідовностей і виявлення окремих молекул. Однак базовий спектрофотометричний принцип, встановлений десятиліття тому, залишається основою рутинного вимірювання концентрації ДНК у лабораторіях по всьому світу.

Практичні приклади

Давайте розглянемо кілька практичних прикладів розрахунків концентрації ДНК:

Приклад 1: Стандартна підготовка плазміди

Дослідник очистив плазміду і отримав наступні вимірювання:

• Показник A260: 0.75
• Розведення: 1:10 (коефіцієнт розведення = 10)
• Об'єм розчину ДНК: 50 μL

Розрахунок:

• Концентрація = 0.75 × 50 × 10 = 375 нг/μЛ
• Загальна ДНК = (375 × 50) ÷ 1000 = 18.75 мкг

Приклад 2: Екстракція геномної ДНК

Після екстракції геномної ДНК з крові:

• Показник A260: 0.15
• Без розведення (коефіцієнт розведення = 1)
• Об'єм розчину ДНК: 200 μL

Розрахунок:

• Концентрація = 0.15 × 50 × 1 = 7.5 нг/μЛ
• Загальна ДНК = (7.5 × 200) ÷ 1000 = 1.5 мкг

Приклад 3: Підготовка ДНК для секвенування

Протокол секвенування вимагає точно 500 нг ДНК:

• Концентрація ДНК: 125 нг/μЛ
• Необхідна кількість: 500 нг

Необхідний об'єм = 500 ÷ 125 = 4 μL розчину ДНК

Приклади коду

Ось приклади того, як розрахувати концентрацію ДНК на різних мовах програмування:

1' Формула Excel для концентрації ДНК
2=A260*50*Коефіцієнт_розведення
3
4' Формула Excel для загальної кількості ДНК в мкг
5=(A260*50*Коефіцієнт_розведення*Об'єм)/1000
6
7' Приклад у клітинці з A260=0.5, Коефіцієнт_розведення=2, Об'єм=100
8=0.5*50*2*100/1000
9' Результат: 5 мкг
10

1def calculate_dna_concentration(absorbance, dilution_factor=1):
2    """
3    Розрахунок концентрації ДНК в нг/μЛ
4    
5    Параметри:
6    absorbance (float): Показник абсорбції при 260 нм
7    dilution_factor (float): Коефіцієнт розведення зразка
8    
9    Повертає:
10    float: Концентрація ДНК в нг/μЛ
11    """
12    return absorbance * 50 * dilution_factor
13
14def calculate_total_dna(concentration, volume_ul):
15    """
16    Розрахунок загальної кількості ДНК в мкг
17    
18    Параметри:
19    concentration (float): Концентрація ДНК в нг/μЛ
20    volume_ul (float): Об'єм розчину ДНК в μЛ
21    
22    Повертає:
23    float: Загальна кількість ДНК в мкг
24    """
25    return (concentration * volume_ul) / 1000
26
27# Приклад використання
28absorbance = 0.8
29dilution_factor = 5
30volume = 75
31
32concentration = calculate_dna_concentration(absorbance, dilution_factor)
33total_dna = calculate_total_dna(concentration, volume)
34
35print(f"Концентрація ДНК: {concentration:.2f} нг/μЛ")
36print(f"Загальна ДНК: {total_dna:.2f} мкг")
37

1function calculateDNAConcentration(absorbance, dilutionFactor = 1) {
2  // Повертає концентрацію ДНК в нг/μЛ
3  return absorbance * 50 * dilutionFactor;
4}
5
6function calculateTotalDNA(concentration, volumeUL) {
7  // Повертає загальну кількість ДНК в мкг
8  return (concentration * volumeUL) / 1000;
9}
10
11// Приклад використання
12const absorbance = 0.65;
13const dilutionFactor = 2;
14const volume = 100;
15
16const concentration = calculateDNAConcentration(absorbance, dilutionFactor);
17const totalDNA = calculateTotalDNA(concentration, volume);
18
19console.log(`Концентрація ДНК: ${concentration.toFixed(2)} нг/μЛ`);
20console.log(`Загальна ДНК: ${totalDNA.toFixed(2)} мкг`);
21

1public class DNACalculator {
2    /**
3     * Розрахунок концентрації ДНК в нг/μЛ
4     * 
5     * @param absorbance Показник абсорбції при 260 нм
6     * @param dilutionFactor Коефіцієнт розведення зразка
7     * @return Концентрація ДНК в нг/μЛ
8     */
9    public static double calculateDNAConcentration(double absorbance, double dilutionFactor) {
10        return absorbance * 50 * dilutionFactor;
11    }
12    
13    /**
14     * Розрахунок загальної кількості ДНК в мкг
15     * 
16     * @param concentration Концентрація ДНК в нг/μЛ
17     * @param volumeUL Об'єм розчину ДНК в μЛ
18     * @return Загальна кількість ДНК в мкг
19     */
20    public static double calculateTotalDNA(double concentration, double volumeUL) {
21        return (concentration * volumeUL) / 1000;
22    }
23    
24    public static void main(String[] args) {
25        double absorbance = 0.42;
26        double dilutionFactor = 3;
27        double volume = 150;
28        
29        double concentration = calculateDNAConcentration(absorbance, dilutionFactor);
30        double totalDNA = calculateTotalDNA(concentration, volume);
31        
32        System.out.printf("Концентрація ДНК: %.2f нг/μЛ%n", concentration);
33        System.out.printf("Загальна ДНК: %.2f мкг%n", totalDNA);
34    }
35}
36

1# R функція для розрахунку концентрації ДНК
2
3calculate_dna_concentration <- function(absorbance, dilution_factor = 1) {
4  # Повертає концентрацію ДНК в нг/μЛ
5  return(absorbance * 50 * dilution_factor)
6}
7
8calculate_total_dna <- function(concentration, volume_ul) {
9  # Повертає загальну кількість ДНК в мкг
10  return((concentration * volume_ul) / 1000)
11}
12
13# Приклад використання
14absorbance <- 0.35
15dilution_factor <- 4
16volume <- 200
17
18concentration <- calculate_dna_concentration(absorbance, dilution_factor)
19total_dna <- calculate_total_dna(concentration, volume)
20
21cat(sprintf("Концентрація ДНК: %.2f нг/μЛ\n", concentration))
22cat(sprintf("Загальна ДНК: %.2f мкг\n", total_dna))
23

Часті запитання

Яка різниця між концентрацією ДНК та чистотою ДНК?

Концентрація ДНК відноситься до кількості ДНК, присутньої в розчині, зазвичай вимірюється в нг/μЛ або мкг/мЛ. Це говорить вам, скільки ДНК у вас є, але не вказує на її якість. Чистота ДНК оцінює наявність забруднювачів у вашому зразку ДНК, зазвичай вимірюється за допомогою співвідношень абсорбції, таких як A260/A280 (для забруднення білками) та A260/A230 (для забруднення органічними сполуками). Чиста ДНК зазвичай має співвідношення A260/A280 близько 1.8 і співвідношення A260/A230 2.0-2.2.

Чому коефіцієнт перетворення різний для ДНК, РНК та білків?

Коефіцієнти перетворення різняться, оскільки кожна біомолекула має унікальний коефіцієнт поглинання (здатність поглинати світло) через їх різний хімічний склад. Дволанцюгова ДНК має коефіцієнт перетворення 50 нг/μЛ при A260=1.0, тоді як однониткова ДНК - 33 нг/μЛ, РНК - 40 нг/μЛ, а білки (виміряні при 280 нм) варіюють, але в середньому становлять близько 1 мг/мЛ при A280=1.0. Ці відмінності виникають через різний склад нуклеотидів або амінокислот та їх відповідні властивості абсорбції.

Наскільки точним є спектрофотометричне кількісне визначення ДНК?

Спектрофотометричне кількісне визначення ДНК зазвичай є точним у межах лінійного діапазону (зазвичай A260 між 0.1 і 1.0), з точністю приблизно ±3-5%. Однак точність знижується при дуже низьких концентраціях (менше 5 нг/μЛ) і може бути піддана впливу забруднювачів, таких як білки, РНК, вільні нуклеотиди або певні буфери. Для дуже точних вимірювань розведених зразків або коли потрібна висока чистота рекомендуються флуорометричні методи, такі як Qubit або PicoGreen, оскільки вони більш специфічні до дволанцюгової ДНК.

Як інтерпретувати співвідношення A260/A280?

Співвідношення A260/A280 вказує на чистоту вашого зразка ДНК щодо забруднення білками:

• Співвідношення близько 1.8 вважається "чистим" для ДНК
• Співвідношення нижче 1.8 може свідчити про забруднення білками
• Співвідношення вище 2.0 може вказувати на забруднення РНК
• pH та іонна сила розчину також можуть впливати на це співвідношення

Хоча це корисно як перевірка якості, співвідношення A260/A280 не гарантує функціональну ДНК, оскільки інші забруднювачі або деградація ДНК можуть не впливати на це співвідношення.

Чи можу я виміряти концентрацію ДНК у кольорових розчинах?

Вимірювання концентрації ДНК у кольорових розчинах за допомогою спектрофотометрії може бути складним, оскільки колір може поглинати при або поблизу 260 нм, заважаючи вимірюванню ДНК. У таких випадках:

1. Виконайте сканування довжини хвилі (220-320 нм), щоб перевірити на ненормальні абсорбційні патерни
2. Використовуйте флуорометричний метод, наприклад, Qubit, який менш підлягає впливу кольору зразка
3. Додатково очистіть ДНК, щоб видалити кольорові сполуки
4. Застосуйте математичні корекції, якщо спектр абсорбції заважаючої сполуки відомий

Який мінімальний об'єм потрібен для вимірювання концентрації ДНК?

Мінімальний об'єм залежить від використовуваного приладу:

• Традиційні спектрофотометри з кюветами зазвичай вимагають 50-100 μL
• Мікровольтові спектрофотометри, такі як NanoDrop, потребують лише 0.5-2 μL
• Флуорометричні методи зазвичай вимагають 1-20 μL зразка плюс об'єм реагенту
• Мікропластинкові читачі зазвичай використовують 100-200 μL на ячейку

Мікровольтові спектрофотометри революціонізували кількісне визначення ДНК, дозволяючи вимірювання цінних зразків з мінімальними вимогами до об'єму.

Як я можу розрахувати коефіцієнт розведення?

Коефіцієнт розведення розраховується як:

$\text{Коефіцієнт розведення} = \frac{\text{Загальний об'єм (зразок + розчинник)}}{\text{Об'єм зразка}}$

Наприклад:

• Якщо ви додаєте 1 μL ДНК до 99 μL буфера, коефіцієнт розведення становить 100
• Якщо ви додаєте 5 μL ДНК до 45 μL буфера, коефіцієнт розведення становить 10
• Якщо ви використовуєте нерозведену ДНК, коефіцієнт розведення становить 1

Завжди використовуйте той самий буфер для розведення, як і для нуля спектрофотометра.

Як я можу конвертувати між різними одиницями концентрації?

Звичайні перетворення одиниць концентрації ДНК:

• 1 нг/μЛ = 1 мкг/мЛ
• 1 мкг/мЛ = 0.001 мг/мЛ
• 1 нг/μЛ = 1000 пг/μЛ
• 1 мкМ фрагмента ДНК довжиною 1000 бп ≈ 660 нг/μЛ

Щоб конвертувати з масової концентрації (нг/μЛ) в молярну концентрацію (нМ) для фрагмента ДНК:

$\text{Концентрація (нМ)} = \frac{\text{Концентрація (нг/μЛ)} \times 10^6}{\text{Довжина ДНК (бп)} \times 660}$

Що може спричинити неточні вимірювання концентрації ДНК?

Кілька факторів можуть призвести до неточних вимірювань концентрації ДНК:

1. Забруднення: Білки, фенол, гуанідин або інші реагенти екстракції можуть вплинути на абсорбцію
2. Бульбашки: Пухирці повітря в світловому шляху можуть викликати помилкові показники
3. Деградація ДНК: Фрагментована ДНК може мати змінені властивості абсорбції
4. Неправильне нульування: Використання іншого буфера для нуля, ніж той, що використовувався для розчинення ДНК
5. Неоднорідний розчин: Недостатньо змішані розчини ДНК дають непослідовні показники
6. Калібрування приладу: Некалібровані або брудні спектрофотометри виробляють ненадійні результати
7. Вимірювання поза лінійним діапазоном: Дуже високі або дуже низькі значення абсорбції можуть бути неточними

Чи можу я використовувати цей калькулятор для концентрації РНК?

Хоча цей калькулятор оптимізований для дволанцюгової ДНК (використовуючи коефіцієнт перетворення 50 нг/μЛ), ви можете адаптувати його для РНК, виконавши наступні дії:

1. Виміряйте A260, як зазвичай
2. Помножте на 40 замість 50 (коефіцієнт специфічний для РНК)
3. Застосуйте відповідний коефіцієнт розведення

Формула для РНК буде: $\text{Концентрація РНК (нг/μЛ)} = A_{260} \times 40 \times \text{Коефіцієнт розведення}$

Джерела

1. Gallagher, S. R., & Desjardins, P. R. (2006). Кількісне визначення ДНК та РНК з використанням абсорбційної та флуоресцентної спектроскопії. Current Protocols in Molecular Biology, 76(1), A-3D.

2. Sambrook, J., & Russell, D. W. (2001). Молекулярне клонування: лабораторний посібник (3-е видання). Cold Spring Harbor Laboratory Press.

3. Manchester, K. L. (1995). Значення співвідношень A260/A280 для вимірювання чистоти нуклеїнових кислот. BioTechniques, 19(2), 208-210.

4. Wilfinger, W. W., Mackey, K., & Chomczynski, P. (1997). Вплив pH та іонної сили на спектрофотометричну оцінку чистоти нуклеїнових кислот. BioTechniques, 22(3), 474-481.

5. Desjardins, P., & Conklin, D. (2010). Кількісне визначення нуклеїнових кислот за допомогою NanoDrop. Journal of Visualized Experiments, (45), e2565.

6. Nakayama, Y., Yamaguchi, H., Einaga, N., & Esumi, M. (2016). Підводні камені кількісного визначення ДНК за допомогою флуоресцентних барвників та запропоновані рішення. PLOS ONE, 11(3), e0150528.

7. Thermo Fisher Scientific. (2010). Оцінка чистоти нуклеїнових кислот. T042-Technical Bulletin.

8. Huberman, J. A. (1995). Важливість вимірювання абсорбції нуклеїнових кислот при 240 нм, а також при 260 і 280 нм. BioTechniques, 18(4), 636.

9. Warburg, O., & Christian, W. (1942). Ізоляція та кристалізація енолази. Biochemische Zeitschrift, 310, 384-421.

10. Glasel, J. A. (1995). Дійсність чистоти нуклеїнових кислот, що контролюється співвідношеннями абсорбції 260 нм/280 нм. BioTechniques, 18(1), 62-63.

Готові розрахувати свою концентрацію ДНК? Використовуйте наш калькулятор вище, щоб отримати точні результати миттєво. Просто введіть своє виміряне значення абсорбції, об'єм і коефіцієнт розведення, щоб визначити як концентрацію, так і загальну кількість ДНК у вашому зразку.